Звалище непотребу, із думок смітник,
А під цим усим давно мозок мій вже зник;
Партіями небезпечних, гострих моїх слів,
Небо падає на Землю, немов з градом злив.
Припиню я бавитись марними надіями,
Залишу в минулому і з лютими мріями
Розлучуся назавжди, як з тими повіями,
Що спаплюжили ім'я невірними діями.
Родзинками нечастими, які на місяць раз лиш,
Я смакуватиму у той час, як ти повільно лазиш,
Розчервоніла, трошки п'яна, але задоволена,
Тверда підлога під колінами і ти вже стомлена.
А під цим усим давно мозок мій вже зник;
Партіями небезпечних, гострих моїх слів,
Небо падає на Землю, немов з градом злив.
Припиню я бавитись марними надіями,
Залишу в минулому і з лютими мріями
Розлучуся назавжди, як з тими повіями,
Що спаплюжили ім'я невірними діями.
Родзинками нечастими, які на місяць раз лиш,
Я смакуватиму у той час, як ти повільно лазиш,
Розчервоніла, трошки п'яна, але задоволена,
Тверда підлога під колінами і ти вже стомлена.
Немає коментарів:
Дописати коментар