Смертельні передвісники

Дзеркало стояло і не ворушилося,
А тоді раптово впало і розбилося,
Це був передвісник смерті дідуся,
За ним лила сльози родина наша вся.

Спали колись ми і не здогадувалися,
Що з бабусею вже вчора розпрощалися,
До будинку нашого пташка залетіла,
Про кінчину родички вона нас сповістила.

Смерті душу я давно відкрив і все чекаю,
Як вона нарешті до мене завітає;
Що іще таке ж темне має статися,
Щоб навіки з вами усіма я зміг вже попрощатися?