Звернення

Скажи, що вельми вдячний підсвідомості
За цю ніч, за цей день й усі їхні відомості;
Якщо ти кривишся, коли стоїш навпроти,
Пораду безкоштовну дам: шукай собі роботу.

Вами, людьми, керують звички,
Цікаве маєте життя, неначе з кінострічки;
Коли ж життя показують з екрану,
Чомусь близьким псуєте побут ви старанно.

Стереотипами чогось б'єте по фактам голим,
А чом би варіантів інших не розглянути?
Ваш принцип: “якщо нас не колють, то першими уколим”,
Без провокацій кожен з вас свій вік не може тямити.

І в той же час ви відмовляєтесь терпіти,
Чекати, якщо треба, намагатись зрозуміти,
Надати волю тім емоціям, дозволять що любити,
Адже без них так примітивно жити.

На компроміси й жертви йдуть не лиш святі,
Це кожен має право й змогу проявити;
Щодня у ЗМІ ми бачимо сюжети і читаємо статті,
Що гарні Люди є; тільки де ж Вас відрити?