3100

Три тисячі сто сторінок -
Це не натхнення, а злий рок;
За снігом знову піде сніг,
Світ нахилився, як не міг,
Доки на голову не впав зі своїх волохатих ніг.

Три тисячі і сто рядків,
Яких чекав, яким радів;
За магазином — ще один,
З товаром, що висить з вітрин,
А перед ними шість очей, що потребують зараз змін.

Три тисячі навпроти ста,
Я напишу тобі листа;
Я смайлик кличу на папір:
“Негайно тут з'явися, звір!”,
Мене чогось не чує він, тому я потребую змін, повір.

Три тисячі, а сто — це що?
Чи то пісок, чи то лайно...;
Куди веде дорога ця,
До Порошенка гаманця,
Чи на той світ, де бабця й дід, де смерть чекає на бійця?

Три тисячі і сто набоїв,
Я запитаю, що накоїв
Мій норов запальний, а я
Не зупинив, хильнув вина,
Коли на дворі сонце впало вже за обрій там, де триває війна.

Три тисячі і вже без ста,
Мораль історії проста,
Як п'ятдесят сім копійок,
А на початку “сторінок”,
Де сірий вовк в моєму тілі Вам відвалив своїх думок й замовк.