Бай-бай, бейбі!

Новостворені, незагоєні
Кров'ю із медком розмальовані
Рани ранами, головне ж — душа,
А вона моя мені заважа.

Я стурбований цими діями,
Я схвильований цими мріями;
Не знаходжу я тихого кутка,
Біжить слабкість до рук від пупка.

Не маю мети, тож варто піти
Зі світу тварин у інші світи;
Забирати я не планую, ні,
Залишатиму тут свої пісні.