Я йду

Щоби не чекати і не повертатись,
Щоб бути в гармонії і не помилятись,
Щоб собою справжнім завжди залишатись,
Щоби злому люду у рило посміхатись —
Йду!

Через свари, через лайки,
Через біль навіть із чарки,
Через хворий мозок мій,
Через лютий вічний бій -
Йду!

Через тижні з місяцями,
Як то кажуть, йду й з кінцями,
Річками, полями й іншими місцями,
Повітрям, колесами, нарешті, ногами -
Йду!