Кінець кіна

Дзвін у правому вусі, тиск у лівому з пірсингом вусі,
Бува одночасно в обох він, а буває лише в одному;
Лезо блискуче застигло у занадто плавному русі
На півшляху з бажанням покласти край старому.

Всьому оцьому кінець має бути в решті решт,
Якщо відпустить на волю місце оце стокляте;
Затрахав прихований від сторонніх очей арешт,
Затрахало існування, немов для фільму жахів зняте.

Ротова порожнина знов відчуває присмак металу,
Дупа знову в очікуванні чергових пригод, що не полишають;
Нікому й нічого я не намагаюся довести, щоби знали,
Лишень на миттєвості триллери мене ще втішають.

Нема алкоголю і доступу до наркоти, лиш є віра пігулкам,
Більше ногами з гуми не подорожують очі провулком,
Я ще довіряюся виробам хлібним, кунцівським булкам,
Шукаючи в темряві підсвідомості собі затишного притулку.

А мозок втомився і перспектив світлих тонів більше йому не побачити,
А проблеми складаються в пазли жорстоких колекцій,
А душа все питає й питає, кому оцим усім завдячити -
Людям, Богам чи незвіданим наукою хмарам інфекцій.