А птахи вгорі, по небу з повітрям літають,
Їм нема для нас слів і справ з нами не мають,
Їм начхати на одяг й вони наших рідин не знають,
Їх питання не стосуються моралі й канони їх не ламають.
А птахи женуться за собіподібними птахами,
Спокушають виглядом своїм куцу й дрібну комаху,
Пташки не володіють гектаром місцин між вами і нами,
Їм простір глобальний належить, а я секунди летітиму з даху.
Існує такий птах — червоно-галасливий півень,
Його я не прихильник і не вітаю його даун-рівень,
Мені не до вподоби його гребінь, голос й пихатий хвіст...
Сподіваюся, той, хто потрібен мені, зрозумів вірша цього зміст.
Їм нема для нас слів і справ з нами не мають,
Їм начхати на одяг й вони наших рідин не знають,
Їх питання не стосуються моралі й канони їх не ламають.
А птахи женуться за собіподібними птахами,
Спокушають виглядом своїм куцу й дрібну комаху,
Пташки не володіють гектаром місцин між вами і нами,
Їм простір глобальний належить, а я секунди летітиму з даху.
Існує такий птах — червоно-галасливий півень,
Його я не прихильник і не вітаю його даун-рівень,
Мені не до вподоби його гребінь, голос й пихатий хвіст...
Сподіваюся, той, хто потрібен мені, зрозумів вірша цього зміст.
Немає коментарів:
Дописати коментар