Своє/чуже

Знайомі світлини, а місце — чуже,
Знайомі тортури, страждання — також,
Знайомими стали перешкоди і вже
Не світять ліхтарі й не кличуть у подорож.

Знайомі турботи і темні роботи,
Чужі місяці, свята чужі так само,
Кволі мотиви й повільні симфонії ноти,
Мені вже жити зарано... Вибачай, мамо.

Чужі заняття — справи зовсім не мої,
Мої з’являються із ксероксу всі ситуації,
Немов з заздалегідь прокладеної колії,
Я переходжу знову в свій звичайний стан прострації.