Син моїх батьків

В батьків моїх є син і цьому сину
Бажаю я, щоб він нарешті вже загинув;
Він з пісюнцем, тож чоловічої він статі,
А його принципи і погляди є кляті.

Сходинками крокує він з веселки,
Тримаючи в руці своїй виделку,
Якою він жере, немов отой пиріг,
Життя батьків, у спеку їсть й у сніг.

На все він має власну точку зору,
Яка з нормальним людом геть не співпадає,
Він любить пиво і прозору воду
Із Дніпра, єдиним цілим стати з нею він жадає.