Зомбі-попс

Спи собі сама,
Бо у мене сили більш нема;
Спатимеш сама,
Коли мене геть забере пітьма...

Олені, олені -
Мізки мої вже вкрай стомлені;
Дивні створіння
Мене наближають до рослин коріння...

Я готовий здатись без бою,
Мігрувати до місця, що зветься труною;
Я здаюся без бою,
Б’ючи лезом судини, що мандрують рукою...

А я пливу у човні,
Немов у тому багні,
Мене несе течія,
Якомога далі з життя.

Ночуючи у труні,
Кажу “привіт” Сатані;
Лави знесе течія,
Звільнить мене від життя.

А я вишу в зашморзі,
Кров на моїм одязі,
Мене нудить від буття,
Мене нудить від життя.

А я лежу у морзі
І так спокійно мені,
Я цього довго чекав,
Безліч надій покладав.