Життєвий шлях

Її ім’я звучить так гарно,
Її чекати сьогодні марно,
Вона завжди з’являється зненацька,
Побавиться зовсім трошки,
Погодує з металевої ложки,
Наче я якась для неї є цяцька.
Я вже давно вважаю,
Що людям заважаю
Кайф від життя ловити.
Мені треба померти,
Слід, із життя, свій стерти,
Потрібно існування припинити.
Завжди тебе мені бракує,
Але життя закон диктує.
Треба перебороти себе!
Душу мені кохання турбує,
Є така реакція, вона існує!
Та хай її чорт повз мене пронесе!