Справжнє, вигадане, реальне і ймовірне майбутнє

Ти дивишся на мене з аватарки,
Нас нещодавно розлучила сварка,
Мені не вистачає твого сміху,
Я хочу в тебе, в твою ніжну піхву.

Я пам’ятаю кожен міліметр твій,
Я пам’ятаю рух твоїх шалених вій,
Коли тебе, красуне, я втрачав,
Я добре все і чітко усвідомлював.

Хочу я тобі сказати,
Щоб залишила мене ти назавжди,
Та не зможу існувати
Я без тебе, тож зажди.

Я буду вічно вельми вдячним тобі
За кожен дотик і за поцілунки твої,
За погляд, що мою душу зігрівав…
Я розумію, що сам усе зруйнував.

Ти – кошенятко і промінчик сонечка,
Ти – найгарніша в світі дівчинка,
Залишилися на згадку пара думок
І декілька дуже гарних фотокарток.

Я сумуватиму і не знаходитиму місця
Може вічність, може рік, а може і місяць,
Не забуду я тебе ніколи, обіцяю,
Я найкращу мить в житті запам’ятаю.

Може, десь у місті, може, десь за ним,
Ми зустрінемось з тобою поглядом стрімким,
Ми побачимо колись одне одного,
Обіймемося без слова зайвого.

Знов побачу блиск очей твій захоплюючий
І волосся твого запах знов почую запашний,
До оксамитової шкіри ледве доторкнусь,
Промовлю, що тебе кохаю, і усміхнусь.

Ти мені посміхнешся у відповідь -
Я на це сподівався ще заздалегідь,
Ти прошепочиш мені, що почуття то є взаємне
Й що тобі від того дуже-дуже приємно.

В поцілункі зіллємось ми у тую ж мить,
Сонце вийде із-за хмар і буде лиш для нас світить,
Наші душі буде полум’я кохання зігрівать
І ми будемо одне одного жадать.

Займемося ми з тобою прямо там статевим актом,
Хай весь світ зачекає, стоячи перед цим фактом,
Насолоджуватись довго будемо ми одне одним,
Наприкінці я на одруження з тобою буду згодним.