Негідник

Не робитиму кроків назустріч тобі,
Я пальці встромлю у вуха ножиць іржавих,
Поховаюсь в могильному пагорбі,
Поруч з тарою, в якій залишки історій жвавих.

Кожен із нас обох бажає додому,
Де атмосфера дозволить перебування повільне,
На свою площу, в районі будь-якому,
Найголовнішим є те, щоби дихалося там вільно.

Я тебе не гідний,
Я тепер огидний,
Я тепер заповнений смутком і фіналом;
Я тебе не гідний,
Тобі я не рідний,
Тепер правлять демони і біси моїм балом.